Лексикон львівський
тарабан
тараба́н іст. мідний котел, обтягнутий шкірою, який використовують як бубон; барабан (ст): Від міського арсеналу на Підваллю ішов похід до міста в такім порядку: наперед кінно їхало двоє трубачів, далі йшли два полки стрільців з хоругвами й тарабанами під проводом полковників; за ними артилерія, при ній теслі, пушкарі й міські “цепаки” (міліція) (Крип'якевич)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: тарабан


матиме такий вигляд: Що таке тарабан