срака
сра́ка вул., вульг. 1. сідниці (м, ср, ст)◊ пізна́лися як сра́ка з ві́хтем → "пізнатися"
◊ сра́ки крути́ти вул., вульг. набридати розмовами (ст)
◊ шпіц в сра́ку → "шпіц"
●до сраки́ вульг. ні до чого; нічого не варте (лайка) (Лучук)|| = до дублян
●поцілу́й мене́ в сра́ку (лайка) (Франко)
●сра́ка-ду́па нісенітниці (лайка)|| = баєр
●сра́ка-моти́ка недотепа (лайка)
●хлоп-сра́ка-моти́ка (лайка)
♦ би́ли, би́ли в сра́ку та й, вибачи́йти, в голову (Франко)
♦ з одною сра́кою на два пра́зники про чоловіка, який одночасно робить різні справи (Франко)
2. знев. недотепа (ст)