Лексикон львівський
спалити
спали́ти 1. спалити◊ спали́ти сві́чку → "свічка"
◊ спали́ти ходаки́ → "ходаки"
2. шк. поставити незадовільну оцінку (м, ср, ст): А тоді його панна сріблисто засміялась і стала розповідати скоромовкою якусь історію в зв'язку з матурою. Що бельфер від латини зав'язався когось спалити ще при письмовій (Керницький)
3. шк. забрати шпаргалку на іспиті (м, ср)||попалити
спали́ти 1. спалити◊ спали́ти сві́чку → "свічка"
◊ спали́ти ходаки́ → "ходаки"
2. шк. поставити незадовільну оцінку (м, ср, ст): А тоді його панна сріблисто засміялась і стала розповідати скоромовкою якусь історію в зв'язку з матурою. Що бельфер від латини зав'язався когось спалити ще при письмовій (Керницький)
3. шк. забрати шпаргалку на іспиті (м, ср)||попалити
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: спалити
матиме такий вигляд: Що таке спалити
матиме такий вигляд: спалити
матиме такий вигляд: Що таке спалити