Лексикон львівський
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
розпука
розпу́ка розпач (ст): Батьків вивезли, а діти 14 і 7 років дивилися за ними на станції, за товаровим вагоном, в якому були їх батьки. Діти були в розпуці, залишені самі без їди і пристановища, без помешкання, яке забрали політруки (Коць)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розпука


матиме такий вигляд: Що таке розпука