Лексикон львівський
пуцувати
пуцува́ти 1. чистити до блиску (м, ср, ст): Пуцувати мешти – то Татова справа. Вранці в нас в передпокої вишиковується начищене до блиску взуття (Авторка)||\<пуцувати\> на ґлянц◊ \<пуцува́ти\> на ґлянц → "пуцувати" 1
2. робити різкі, дошкульні зауваження; сварити, ганьбити; дорікати (ст): Так нас вчора пуцували на кафедрі, що аж курилося! Ну, а що маєш робити? Стулиш писок і стирчиш як вилка в торті (Авторка)|| = бештати
пуцува́ти 1. чистити до блиску (м, ср, ст): Пуцувати мешти – то Татова справа. Вранці в нас в передпокої вишиковується начищене до блиску взуття (Авторка)||\<пуцувати\> на ґлянц◊ \<пуцува́ти\> на ґлянц → "пуцувати" 1
2. робити різкі, дошкульні зауваження; сварити, ганьбити; дорікати (ст): Так нас вчора пуцували на кафедрі, що аж курилося! Ну, а що маєш робити? Стулиш писок і стирчиш як вилка в торті (Авторка)|| = бештати
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: пуцувати
матиме такий вигляд: Що таке пуцувати
матиме такий вигляд: пуцувати
матиме такий вигляд: Що таке пуцувати