Лексикон львівський
припадково
припадково випадково (ст): Якісь двоє дальших колеґ Богдана з його бюра, стрічені припадково на вулиці (Лисяк); Питаний мусів дослівно повторити з “ пам'яті те, що нам передше продиктував професор, а що пан професор цього сам не умів, тому, туливши книжку руками, точно слідив у ній, чи учень все так говорить, як було продиктоване, глипаючи час до часу на учня, чи він припадком не читає зі своїх за́писок (Шухевич)|| = оказійно
припадково випадково (ст): Якісь двоє дальших колеґ Богдана з його бюра, стрічені припадково на вулиці (Лисяк); Питаний мусів дослівно повторити з “ пам'яті те, що нам передше продиктував професор, а що пан професор цього сам не умів, тому, туливши книжку руками, точно слідив у ній, чи учень все так говорить, як було продиктоване, глипаючи час до часу на учня, чи він припадком не читає зі своїх за́писок (Шухевич)|| = оказійно
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: припадково
матиме такий вигляд: Що таке припадково
матиме такий вигляд: припадково
матиме такий вигляд: Що таке припадково