примикати
примика́ти 1. причиняти (двері, браму, вікно тощо)(ст)2. заплющувати, примружувати (очі)(ст)
◊ примика́ти \<на то, це, них...\> о́чі удавати, що не помітив, що нічого не трапилося; не зауважувати (ст): Такі випадки могли мати місце лише за Вербицького, який примикав на них очі (Процюк)
3. міститися поряд із чимось; прилягати (ст): Вибивши заздалегідь дощини в лятрині, яка примикала до дротів і не була обгороджена, німець проліз цим отвором назовні (Загачевський)