Лексикон львівський
потрафити
потра́фити (потра́пити) змогти, зуміти (м, ср, ст): Не силуй мене, я все одно не потрафлю висидіти весь час і навіть не пакнути (Авторка); 3 цілої Галичини приїздять українці до Львова і не потрафили уладити й утримати навіть однієї української каварні (Боберський); Проф. Тарас Франко, учитель руханки, опершись обома руками на підлозі та випрямивши своє тіло, зробив рух ногами раз вперід, а опісля назад, не відриваючи рук від підлоги, а опісля, вставши, поспитав: “Хто потрапить це зробити?” (Нич)
потра́фити (потра́пити) змогти, зуміти (м, ср, ст): Не силуй мене, я все одно не потрафлю висидіти весь час і навіть не пакнути (Авторка); 3 цілої Галичини приїздять українці до Львова і не потрафили уладити й утримати навіть однієї української каварні (Боберський); Проф. Тарас Франко, учитель руханки, опершись обома руками на підлозі та випрямивши своє тіло, зробив рух ногами раз вперід, а опісля назад, не відриваючи рук від підлоги, а опісля, вставши, поспитав: “Хто потрапить це зробити?” (Нич)
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: потрафити
матиме такий вигляд: Що таке потрафити
матиме такий вигляд: потрафити
матиме такий вигляд: Що таке потрафити