писок
пи́сок (писк) 1. обличчя (м, ср, ст): Я приступив до нього, стиснув його правицю, поцілував його три рази “в писок” і весело і бадьоро сказав: “Як почуваєш себе?” (Шухевич)|| = лице◊ в пи́сок заїхати вдарити в обличчя (м, ср, ст)|| = засервувати під око
◊ в пи́сок па́льнути = в пи́сок заїхати (ср)
◊ в пи́сок стрілити = в пи́сок заїхати (м)
◊ діста́ти по пи́ску бути побитим (ст): Ці кроки наближаються щораз ближче й ближче. Врешті, зрівнюються з ним. І так ні сіло ні впало він може дістати по писку серед темної ночі. І навіть не знатиме, від кого і за що (Тарнавський З.)
◊ замо́рдити пи́сок → "замордити"
◊ на зло́маний пи́сок (писк) миттю, швидко (ст): Та він навіть не зблід, виліз знову на своє місце, глянув униз, підсміхнувся і ствердив, що це ладний кавалок дороги летіти так на зломаний писок вдолину (Тарнавський З.)
◊ наби́ти по пи́ску = в пи́сок заї́хати (ст): Пані Фінк вже давно немає в кімнаті. Вона вже встигла нагодувати дітей, набити по писку Зельмана – молодого челядника, який, замість бавити Монька, щипав його в задок (Тарнавський З.)
◊ покле́пати пи́сок = в пи́сок заї́хати (ст)
◊ ша́рий писк вул., ірон., жарт. = пи́сок 1 (ст)
2. вул. рот (м, ср, ст)|| = брама
◊ да́ти пи́ска вул. дозволити поцілувати (ср, ст)|| = дати бузі
◊ де́рти пи́сок вул. кричати; верещати (ср, ст): Маринка, замість сидіти тихо, почала дерти писок і протестувати. Справа могла розгорнутися в грубшу авантюру, але завдяки вродженому тактові Михайла все скінчилося спокійно (Тарнавський З.)||дерти морду
◊ з пи́ском поста́витися = пискува́ти сваритися, не змовчати (ст)
◊ загляда́ти до пи́ска 1. дуже уважно слухати співрозмовника (ст)
2. надмірно цікавитися життям людини (ст): Я му до писка не заглєдаю, може, він тєжко гарує, жи так доробивси (Авторка)
◊ залякєрува́ти пи́сок вул., знев. випити надмір алкоголю; впитися, сп'яніти (м, ср, ст)|| = влюлятися
◊ замкну́ти пи́сок вул. замовкнути (ст): Якби так на тебе, то я би замкнув писок! (Лисяк)|| = замкнути браму
◊ лам писк вул. забирайся геть (ст)|| = гуляй звідси
◊ неви́парений пи́сок вул. про язикату людину (ст): Подумай, мама в хаті, а мій братисько – ну, невипарений писок – почав щось натякати, оттак з ласки на потіху, щоб було веселіше (Нижанківський)
◊ Нема до кого пи́сок отворити немає до кого слова сказати (ст): – А тут що? Санаторія? Бігме, навіть нема до кого писка отворити!.. (Нижанківський)
◊ пи́сок на колодку замовкни; будь тихо (ст): Але тепер писок на колодку, слухайте всі. Розповім вам, скільки разів і кому я вже присяги складав (Лисяк)|| = не дзявкай
◊ піти́ з пи́ском сваритися (ср, ст)|| = авантуруватися
◊ стули́ти писк = стули́ти пи́сок: Стуль си писк, старе пудло! Зара договоришся! (Авторка)
◊ стули́ти пи́сок замовкнути (Лучук) (ст)|| = замкнути браму
◊ то таки́й жид з пи́ском → "жид"
◊ трима́ти пи́сок за́мкненим на колодку \<на чоти́ри спу́сти\> мовчати, не розголошувати таємниць (ст): Знав, що з Климом може бути певний – і був певний. Клим горів справою, але тримав писок замкнений на колодку на чотири спусти (Тарнавський З.)|| = блят бути
◊ ходи́ти з позав'я́зуваним \<зав'я́заним\> пи́ском → "ходити"
●як дам ти ми́тков по пи́ску так кажуть, обурюючись чиїмись висловлюваннями (лайка)