парафія
пара́фія (паро́хія) 1. церк. церковно-адміністративна одиниця, що об'єднує вірян, яких обслуговують церковні служителі одного храму; парафія (м, ср, ст): Визначніші українські родини, що належали до парохії св. Миколая близько 1600 р., були Красовські, Добрянські, Висоцькі, Дунаєвські, Ковалевські, Мороховські, Корчовські, Рогатинці, Поповичі, Келички (Крип'якевич); Але в будинку парохії ще рясно горіли вікна, ще там комусь співали “многолітствіє”, а потім “Крилець-крилець” напереміну (Керницький)◊ то не моя пара́фія 1. це не в моїй компетенції (ср, ст)
2. це не моя справа (ср, ст)
2. церк. спільнота вірян, яких обслуговують церковні служителі одного храму; парафіяни (м, ср, ст)
3. вул. дільниця, квартал міста (ст): На мості виліз якийсь на мене і відразу: “Стій!” Я став, а він до мене ближче. Тоді я його одною рукою по чолі – лю! – а другою в буфет. Навіть не знаю, де подівся. Може, розсипався? Якийсь не з нашої парафії (Нижанківський)