пані
па́ні 1. жінка (м, ср, ст): Ввійшла ще до одної крамниці. Кілька пань купувало капелюхи. Дві панночки в чорних фартухах добирали їм фасони (Ярославська)||паннуся, панунця◊ вели́ка па́ні 1. → "пані" 2
2. ірон., знев. дівчина або жінка, яка вважає себе кращою за інших (ст)||грабіна (грабіня)
◊ молочна па́ні шк. матір учня, яка є членом гімназійного комітету: Коридори були широкими, за вийнятком цієї сторони, що прилягала до мешкання терціяна, та кімнат, в яких щойно в 30-тих рр. були приміщення, як ми називали, “молочних пань”, себто комітетових (мамів учнів), які давали дешеві сніданки для учнів, а також кабінет гімназійного лікаря (Процюк)
◊ па́ні ґрабі́на вул., евф. до смерть (ст)|| = смерть
◊ па́ні дому господиня (ст)|| = господиня
◊ па́ні обража́льська → "ображальський"
◊ па́ні пшиперду́льська → "припердульський"
◊ па́ні ціка́вска (ціка́вська) → "цікавский"
2. ввічлива форма звертання до жінки (м, ср, ст): Чи пані може зайти до нас за півгодини? Приймемо товар, тоді будемо торгувати (Авторка)||паннуся, панунця, прошу пані
◊ про́шу па́ні → "пані" 4
3. жінка, яка належить до вищого соціального прошарку (ст): Як прийшли совіти, а наша служниця Марина, яка завдяки, до речі, моїй Бабці дістала квартиру, то по деякім часі прийшла до нас і з таким викликом до Бабці сказала: “Прошу Пані, а я тепер більша пані, як є пані!” (Авторка)
4. багата, заможна жінка; магнатка (ст)||велика пані, грабіна (грабіня)
5. вишукана, інтелігентна жінка (м, ср, ст)||паннуся, панунця
◊ що то мені́ за па́ні, що під носом калаба́ні (каляба́ні) ірон. 1. про зашмаркану особу (Франко)
2. про дівчину-підлітка (ст)
6. евф. до сідниці (ст): Дивися, розсілася на цілу лавку, та посунь трохи свою пані, най ше хтось сяде (Авторка)|| = дупа
◊ стара́ па́ні → "пані" 5
◊ ста́рша па́ні → "пані" 5