Лексикон львівський
пакувати
пакува́ти 1. забиратися геть (м, ср, ст): Пакуй звідси! Ше слово – і стрілю ти в ліхтарню! (Авторка)|| = гебати◊ пакува́ти мана́тки → "пакувати" 1
◊ пакува́ти мане́лі → "пакувати" 1
2. швидко йти (ср, ст): Я подякував і “пакую” до крамниці. Для певности питаюся ще продавця, що коштує сальце́сон (Лис Микита 1960 6: ЕКО)
3. швидко і багато їсти; напихатися (м, ср, ст): Та не пакуй стільки, не напихайся так на ніч (Авторка)||ладувати
пакува́ти 1. забиратися геть (м, ср, ст): Пакуй звідси! Ше слово – і стрілю ти в ліхтарню! (Авторка)|| = гебати◊ пакува́ти мана́тки → "пакувати" 1
◊ пакува́ти мане́лі → "пакувати" 1
2. швидко йти (ср, ст): Я подякував і “пакую” до крамниці. Для певности питаюся ще продавця, що коштує сальце́сон (Лис Микита 1960 6: ЕКО)
3. швидко і багато їсти; напихатися (м, ср, ст): Та не пакуй стільки, не напихайся так на ніч (Авторка)||ладувати
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: пакувати
матиме такий вигляд: Що таке пакувати
матиме такий вигляд: пакувати
матиме такий вигляд: Що таке пакувати