Лексикон львівський
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
обцибушити
обцибу́шити 1. обманути, ошукати (ср, ст): Хоче хлопа обцибушити. Не на фраєра трафив, ґосьцю! (Лисяк)|| = виківати2. вул. обікрасти (ср, ст)|| = випорожнити
3. надто коротко підстригти волосся (м, ср, ст): Я така згіршена: хотіла тільки підрівняти кінці, а вона мене так обцибушила, хоч перуку вдягай (Авторка)|| = обскушити
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обцибушити


матиме такий вигляд: Що таке обцибушити