Лексикон львівський
обірвати
обірва́ти отримати, дістати (ст): В учнів було таке вірування, що коли та “відьма” перейде рано дорогу, то, з цілою певністю, учень обірве “двійку”. Тому, коли котромусь з них “відьма” дійсно рано ввійшла в дорогу, учень з місця завертав, спрямовував свої кроки на Руську вулицю і тудою пробивався в гімназію... Того дня було п'ять предметів: релігія, латина, грека, німецьке й українське. Прошу собі уявити, що в тім дні стрічі з відьмою я був питаний зі всіх п'ятьох предметів і зі всіх обірвав “двійку”, себто одного дня обірвав аж п'ять двійок. Це був, направду, рекорд, яким, мабуть, ні один учень нашої гімназії не міг похвалитися. Цілком природно, виною того дебаклю був не я, тільки моя стріча з відьмою (Шухевич)ґо́ля обірва́ти"ґоль"
обірва́ти цває́ра"цваєр"
♦ де двоє б'ються, там тре́тій та́кож щось обі́рве (Лис Микита 1960 9)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обірвати


матиме такий вигляд: Що таке обірвати