Лексикон львівський
нога
нога́:да́ти нога́м зна́ти піти геть (ст): Здвигнули плечима і дали ногам знати (Лисяк)
заде́рти но́ги ірон. 1. сісти, лягти відпочити (м, ср, ст)
2. упасти (м, ср, ст)
3.вул. померти (ср, ст): – Жінка сміється, коли може, але плаче, коли хоче! – Такі-то жінки! Мордує хлопа, коли той живе, але коли задере ноги, тоді в плач: “Е-е-е, такий був добрий!” – Але ви ще живете? – Та живу. Але для неї, то я вже задер ноги! (Селепко)|| = зламатися
ма́ти ноги з тіста бути втомленим (ст): – Ні, я сам. – Як хочеш. Але бачу, твої ноги з тіста. Дам тобі добру пораду. – Яку? – Як будеш втомлений – підпирай носом. Ха, ха! Запам'ятаєш? – Дуже старий дотеп (Нижанківський)
ми́кнути нога́ми упасти (про людину)(ст)|| = беркицьнути
накри́тися нога́ми = ми́кнути нога́ми
натяга́ти но́ги ледве йти (ст): – Там десь Зенек натягає ноги на кінці, – згадує товариша Денисюк. Щораз частіше мішається крок маршуючих (Лисяк)
натягнути нога́ми = заде́рти но́ги
но́ги з ри́би"риба"
плюнь та й ного́ю розітри́"плюнути"
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: нога


матиме такий вигляд: Що таке нога