нендза
не́ндза 1. біда, убогість (ср, ст)||нендза ґаліцийська (ґаліційська)◊ образ не́ндзи і розпа́чи 1. людина в розпачі, яка викликає співчуття; бідолаха (ср, ст): Прошу пані, а що я пані зараз скажу! Уявіть собі, кілько років Стефко та Рома жиють у сепарації, а їхня дитина по тих літах – то образ нендзи і розпачи! (Авторка)|| = бідака
2. занедбана, здеґрадована людина, яка викликає жаль, співчуття (ср, ст)
◊ не́ндза ґаліци́йська (ґаліці́йська) 1. = не́нзда і (ср, ст): Вчора, нарешті по кількох тижнях, вперше по смерті Влодзі зайшла до її хати, а там така нендза ґаліцийська: усе, що могли, ви́продали на її лікування. Щось трохи принесла їм з їдження, то дітиська на мене такими голодними очима дивилися. Треба нам частіше там вступати (Авторка)
2. = не́нзда 3 (ср, ст): Ах ти ж нендзо ґаліці́йська! Шо ж ти дзямаєш мені цілий день і дзямаєш. Вступися відси! (Авторка)
2. знев. воші (ст): Та служниця “Беркевичка” почала мені вияснювати, що воші у воді ще більше множаться. Мабуть, мала вона в тім згляді досвід, бо, коли я вийняв з води голову, найшов в голові ще більше тої “нендзи” (Шухевич)|| = кіми
3. надокучлива, набридлива людина (м, ср, ст)||нендза ґаліцийська (ґаліційська)
4. людина, чий учинок викликає обурення; непорядна, підла людина; негідник (ст)|| = креатура
◊ білыпови́цька не́ндза = не́нза дзядо́вська (вислів “більшовицька нендза” з'явився за часів перших совітів, які, “несучи культуру в маси”, не знали елементарних норм поводження, а основним “пролетарським харчем” вважали “сєльодку, аґурєц і водку”, якими і намагалися “окультурити” Львів)(ст): Десь то було за перших совітів: понаїхало їх на фірах багато, і все везли в здоровенних бочках “сєльодку” та все горланили свої пісні. Вихвалялися, що несуть нам “культуру”. Бабця раз пішла до театру і побачила там тих “пролетарів”. Уявіть, та нендза большевицька повбирала коронкові нічні сорочки до театру, бо навіть таких речей ніколи вони не бачили і думали, що то бальові сукні! І то правда (Авторка)
◊ не́нза дзядо́вська голота, жеброта (лайка)