Лексикон львівський
наруччя
нару́ччя оберемок (ст): Мали ми в гімназії вчителів, які за кращих умовин, себто в рідній державі, могли б бути окрасою не одного університету. Один із них – це проф. Михайло Тершаковець, шо помер 1978, у Філядельфії. За моїх гімназійних часів часто бачив я його, як ішов із поблизької вулиці Листопада, де жив із повним наруччям книг, цитатами яких доповнював свої виклади з української літератури (Береза)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наруччя


матиме такий вигляд: Що таке наруччя