Лексикон львівський
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
намовити
намовити умовити (м, ср, ст)◊ да́ти себе́ намовити пристати на пропозицію; погодитися (ср): Це була добра для мене наука, і я вже ніколи не дав себе намовити на музичну рецензію, хоч були і потім нагоди “согрішити” (Тарнавський О.)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: намовити


матиме такий вигляд: Що таке намовити