Лексикон львівський
накалапуцькати
накалапу́цькати ірон. 1. = накала́та́ти 1: Не питай, що я накалапуцькала в тій зупі. Кидала, що під рукою було (Авторка)2. налити (Лучук): Накалапуцькай мені трохи (Лучук)
накалапу́цькати ірон. 1. = накала́та́ти 1: Не питай, що я накалапуцькала в тій зупі. Кидала, що під рукою було (Авторка)2. налити (Лучук): Накалапуцькай мені трохи (Лучук)
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: накалапуцькати
матиме такий вигляд: Що таке накалапуцькати
матиме такий вигляд: накалапуцькати
матиме такий вигляд: Що таке накалапуцькати