Лексикон львівський
набуяти
набу́яти наговорити неправди, нісенітниць (ст): А то знаєш, якось був я трохи підхмелений, а мій товариш “набуяв” якійсь дівчині, що я директор (Острук)||збуяти
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: набуяти


матиме такий вигляд: Що таке набуяти