морда
морда вул. обличчя (м, ср, ст)|| = лице◊ де́рти мо́рду кричати (ср, ст)||дерти писок
◊ залякєрува́ти мо́рду вул. випити надмір алкоголю; напитися (м, ср, ст)|| = влюлятися
◊ захля́пати мо́рду = залякєрува́ти мо́рду
◊ кро́пнути в мо́рду вдарити в обличчя (ст)|| = засервувати під око
◊ на цілу́ морду дуже голосно (ст): Той знову відсалютував, обернувся рвучко на п'яті, заверещав щось на цілу морду, поліція підірвалась, як вражена громом (Керницький)
◊ накле́пати по мо́рді = кро́пнути в мо́рду (ст)
◊ ні з морди слова, ні з ду́пи пе́рду про беземоційну, вайлувату, байдужу до всього людину (ср, ст)||мішок дусту
◊ па́льнути в мо́рду = кро́пнути в мо́рду (м, ср, ст)
◊ покле́пати мо́рду = кро́пнути в мо́рду (ст)
◊ сви́снути в мо́рду = кро́пнути в мо́рду (м, ср, ст)
◊ ску́ти мо́рду побити (ст): Стрияшку, коли буду виходити зі шпиталю на звичайну келію, то хоч зроблю собі ту сатисфакцію, що Ґонсьоровському добре скую морду. Але так йому скую, що попам'ятає через ціле життя аж до смерти (Шухевич)|| = вигаратати
◊ стрілити в мо́рду = кро́пнути в мо́рду (м, ср, ст)
◊ стули́ти мо́рду вул. замовкнути (м, ср, ст): А я му кажу: “Стуль си морду!” (Авторка); Стули си морду, бо вже того пискування маю досить (Авторка)|| = замкнути браму
◊ фа́кнути в морду = кро́пнути в мо́рду (ст)
◊ хатра́цка морда вул. 1. поліціянт (ст)|| = ґліна
2. вул. неприємна, несимпатична людина (ст)||шара морда, паршива морда
◊ ша́ра морда = хатра́цка мо́рда 2
●парши́ва мо́рда = хатра́цка мо́рда 2 (лайка): Чув, як на другому поверсі хтось сказав “паршива морда” й з грюкотом зачинив двері (Нижанківський)