Лексикон львівський
мастикс
масти́кс живиця з мастиксового дерева; мастика (напр., розпущену у спирті уживали гримери для наліплювання вусів та бороди)(ст): Феденко наливав чарки. Ми випили горілку, що пахла мастиксом, і закусили білим хлібом, намащеним паштетом, що мав колір і смак шмінки... Феденко налив “мастиксу” і всміхнувся, а я підніс мовчки свою чарку (Тарнавський З.)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: мастикс


матиме такий вигляд: Що таке мастикс