Лексикон львівський
лучитися
лучи́тися I.об'єднуватися, поєднуватися (ст): За широким вхідним коридором відкривалося невелике цементоване подвір'я, до якого з правого боку прилягала велика кухня, а навпроти – простора їдальня, яка лучилася з кухнею і служила теж бібліотекою і місцем, де відбувалися часом сходини і святочні академії (Микула); Всякий найменший уряд, чи то, як звичайно кажуть, “організація”, пригадує мені млин. Все мусить лучитись і сповнювати своє діло (Боберський)лучи́тися II.трапитися (ст): Ось що мені лучилося у тій поїздці (Авторка); Лучалося, що, шарпаючи за вуха, калічив хлопця. Раз шарпнув одного мого товариша за волосся на потилиці так сильно, що вирвав йому волосся, і ще за те зганьбив хлопця (Шухевич)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лучитися


матиме такий вигляд: Що таке лучитися