Лексикон львівський
лупити
лупи́ти 1. здирати (ст)♦ бу́деш на Ги́цлівській горі́ лупи́ти з псів шкі́ру ірон. про перспективи, які очікують ледачу дитину (Франко) (ст)
2. лупцювати (м, ср, ст): В дитинстві тато лупив мене за найменшу провину (Авторка)|| = валити
◊ лупи́ти як козу́-дерезу́ → "коза-дереза"
3. карт. грати (у карти)(ср, ст): Вони так лупили в карти, шо зовсім забули про Міська, який чекав їх на вінклю Вірменської уже з квадранс години (Авторка)
лупи́ти 1. здирати (ст)♦ бу́деш на Ги́цлівській горі́ лупи́ти з псів шкі́ру ірон. про перспективи, які очікують ледачу дитину (Франко) (ст)
2. лупцювати (м, ср, ст): В дитинстві тато лупив мене за найменшу провину (Авторка)|| = валити
◊ лупи́ти як козу́-дерезу́ → "коза-дереза"
3. карт. грати (у карти)(ср, ст): Вони так лупили в карти, шо зовсім забули про Міська, який чекав їх на вінклю Вірменської уже з квадранс години (Авторка)
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: лупити
матиме такий вигляд: Що таке лупити
матиме такий вигляд: лупити
матиме такий вигляд: Що таке лупити