курка
ку́рка:◊ як ви́мочена ку́рка 1. про дуже втомлену жінку (м, ср, ст)
2. про людину, яку насварили, збештали (ст)
◊ писа́ти як ку́рка ла́бою писати невиразно, нечітко, нечитабельно (м, ср, ст)
◊ тра́пилось \<як\> сліпі́й курці про́со про несподівано вдалу знахідку, удачу (м, ср, ст)
◊ ви́братися з ку́рами спа́ти вкластися спати дуже рано (м, ср, ст): Мене зморив сон. Я ліг на дно рова й закурив. Збудив мене прикрий стусан під ребро: “Ти що? З курами вибрався спати?” – “Як-то, – кажу, – з курами? Тут нема ніяких курей” (Селепко)||піти спати як кури
◊ піти́ спа́ти як ку́ри = ви́братися спа́ти як ку́ри