Лексикон львівський
конечний
коне́чний обов'язковий, неодмінний (ст): Дуже то симпатичний на́рід був, ті наші “бойки”. Тому я вважав конечним про них згадати. Стрічав я їх пізніше у Відні і в Ґрацу, де у своїх у́браннях з кошами ходили по помешканнях і продавали товари. Люди в них купували, бо навіть там, на чужині, уважали їх солідними купцями, що мали тільки добірний товар. Коли не помилюся, то п'яного бойка за його торговим столом я не бачив (Шухевич)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: конечний


матиме такий вигляд: Що таке конечний