колядувати
колядува́ти 1. співати колядки (м, ср, ст)2. ірон. довго, зазвичай, намарно чекати (перев. на господарів помешкання чи в умовленому місці зустрічі)(м, ср, ст): – І довго ти тут колядуєш? – спитала мене Янця. – Та вже зо дві години (Авторка); В камері панувала безжурна, навіть весела атмосфера, хлопці знали, що їм тут не довго колядувати, коли їх так багато наперли на Лонцького, де й поміщувалась тоді Головна команда польської поліції (Керницький)
◊ колядува́ти попід ві́кна довго, зазвичай, намарно чекати на господарів перед входом до їхнього помешкання (ср)