Лексикон львівський
кнувати
кнува́ти підступно замишляти (ст): Оця небувала в мого пана інструктора покірливість перед органами влади, та ще й підкреслене титулування пана Коґута “паном інструктором”, насувало мені підозріння, що пан Макс кнує якийсь підступ (Керницький)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кнувати


матиме такий вигляд: Що таке кнувати