Лексикон львівський
ківнути
кі́внути вул. померти (ст): Уранці, коли ми (я, Силько, Трисьо, Лянґус і Крика) зустрілися на подвір'ї, Силько сказав: “Знаєте? Стах кі́внув!” Спершу було тихо, а потім Крика підскочив: “Що ти кажеш? Витягнув ноги?” (Нижанківський)|| = зламатися
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ківнути


матиме такий вигляд: Що таке ківнути