Лексикон львівський
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
карабурити
карабу́рити збурювати, хвилювати (ст): Бронко, Ступайло, Отрусь, бійки, поліція карабурили цілу його істоту. Хотів бути дома зі своїми – відпочити, поговорити (Нижанківський)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: карабурити


матиме такий вигляд: Що таке карабурити