кант
кант 1. край, ріг (м, ср, ст): Марчик так плаче, зашпортався, вдарився до столу, в сам кант (Авторка)2. запрасована лінія, стрілка (перев. на штанах)(м, ср, ст)
◊ на кант 1. із чіткою, рівною лінією, стрілкою (про випрасувані штани)(м, ср, ст): Штани треба прасувати на кант (Авторка)
2. ідеально, бездоганно (ср, ст): Кожна шафка припадала на двох стрільців, до якої ми поскладали свої речі. Складали акуратно, все на кант (Овад)
3. вул. обман, шахрайство (ст)|| = махер
◊ да́ти гроші на кант заплатити готівкою (ст)
◊ ка́нтом пусти́ти 1. пробачити образу, кривду (ст): Ти розумієш, мене знає цілий Львів, мені за двадцять років дурне перо не пропало з кишені, а тут – золота “Омеґа”! О, я цього не пущу кантом! (Керницький)||пустити плазом
2. покинути, залишити у скрутній ситуації дівчину (ст)