Лексикон львівський
кам'яниця
ка́м'яниця (ка́мениця) будинок (м, ср, ст): А у Львові тоді кам'яниці закривали о десятій вечора, і хто приходив пізніше, то мусив сторожеві платити двадцять – двадцять п'ять грошів, щоб відчинив браму. А після дванадцятої ночі то вже коштувало п'ятдесят грошів (Чайківський); У тих часах між Зацерковною та Арсенальною вулицями не було плятанів-зеленців. Тоді між вулицями Бляхарською та Зацерковною і Домініканською площею стояло кілька старезних кам'яниць, що були, мабуть, власністю м. Львова. їх бу́рено, коли я вже покинув гімназію, і на їх місці створено зеленець. Входи до тих кам'яниць провадили на Домініканську площу і на Арсенальну вулицю, то є в таке місце, що ним рано переходили до нашої гімназії всі ті хлопці, що мешкали в стороні Куркової та Театинської вулиці, і взагалі в тій околиці. Рано, перед восьмою годиною, туди мандрували безперервним ланцюгом цілі громади учнів різних кляс. В одній із кам'яниць при Арсенальній вулиці мешкала якась старша жінка, яка виглядала на правдиву відьму. Могла мати від 60 до 80 років. Сиве волосся, лице темне. Ніс довгий, закривлений, достоту такий, як це малюють на образцях відьом. Очі якісь випулясті. Завжди грізно гляділи перед себе вдолину. Беззубі уста без перерви щось муркотіли. Йшла скоро, зігнена вдвоє, опиралася на якусь стару палицю (Шухевич)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кам'яниця


матиме такий вигляд: Що таке кам'яниця