Лексикон львівський
калабуцькати
калабу́цькати (калапу́цькати) 1. мішати, бовтати (ср, ст)2. = калабу́цькатися (ср, ст)
3. теревенити (про людину, яка багато говорить, не може вгомонитися)(ст)
калабу́цькати (калапу́цькати) 1. мішати, бовтати (ср, ст)2. = калабу́цькатися (ср, ст)
3. теревенити (про людину, яка багато говорить, не може вгомонитися)(ст)
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: калабуцькати
матиме такий вигляд: Що таке калабуцькати
матиме такий вигляд: калабуцькати
матиме такий вигляд: Що таке калабуцькати