Лексикон львівський
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
калабаня
калаба́ня (каляба́ня) 1. велика калюжа (м, ср, ст): Тепер ішов передмістям, на хідниках лежали озерця калабань, а на їздні дриготіло наложене верствами й перемішане болото (Нижанківський)||баюра◊ за калаба́нею ірон. за океаном (перев. у США чи Канаді)(ср, ст): Ті, котрі мали рідних чи то в Европі, чи то в країнах за “калабанею”, сподівалися швидкого звільнення, адже так було сказано, а як ні, то так тоді розумілося (Загачевський)
♦ що то мені́ за па́ні, що під но́сом калаба́ні → "пані"
♦ з роси́ і води́, з вели́кої калаба́ні → "роса"
2. знев., ірон. глибока вибоїна з водою чи болотом (м, ср, ст)
3. невелика, перев. брудна водойма (м, ср, ст): Я так люблю воду, що лізу в будь-яку калабаню (Авторка)
4. халепа (ср., ст): Найкраще було б взагалі в таку темну ніч сидіти в хаті і читати якусь книжку або й спати, філософічно відкликається другий голос. – Але раз ми влізли в цю калабаню, мусимо в ній таляпатись (Лисяк)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: калабаня


матиме такий вигляд: Що таке калабаня