Лексикон львівський
зеро
зе́ро 1. нуль (ср, ст): Зробилося мені неприємно. Остаточно ми були за дротами, в яких трудно було вибити вікно на світ. Мої вояцькі пляни змаліли до зера (Селепко); Восени 1915 р. я здавав іспит до гімназії. При тому іспиті проф. Янів велів мені написати цифру 3005 (він був математик). Якби велів був написати, при́міром, цифру 3562, було б легше, але 3005, я не міг ніяк збагнути, скільки має бути зер у середині. Я так і застиг біля таблиці, а проф. Янів сказав: “Тобі ще в піску бавитись...” Як мене перепустили, знав хіба мій батько (П'ясецький)2. нічого не варта, жалюгідна людина; нікчема (ср, ст): Він комплєтне зеро (Авторка)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зеро


матиме такий вигляд: Що таке зеро