Лексикон львівський
здибати
зди́бати зустріти (м, ср, ст): Врешті, вернувся до Львова. Здиба́ю його на вулиці, щиро вітаємось, балакаємо про це та про те. В одному моменті Старосольський чемно кланяється молодому чоловікові. – Хто це такий? – питаю. – Мій учень. – А чому ж ви йому кланяєтеся? – Бачите, ми знайомі, то хтось із нас повинен уклонитися (Купчинський)яке́ їхало, таке́ зди́бало"їхати"
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: здибати


матиме такий вигляд: Що таке здибати