Лексикон львівський
замотеличений
замотели́чений (заметели́чений, замотили́чений) очманілий, запаморочений (м, ср, ст): Другого дня ми всі ходили, як замотиличені (Селепко); Я ніколи туди не ходив, але дівчина була побожна – ходи та й ходи, то я пішов. Чоловік був любовно замотеличений, світу поза нею не бачив. Пішли ми на тих “оброньцуф” (Тарнавський З.)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: замотеличений


матиме такий вигляд: Що таке замотеличений