жаба
жа́ба 1. жаба◊ жа́ба-цьо́тка-бу́зько-де́дько ірон. 1. про дуже далеких родичів або й зовсім чужих людей (м, ср, ст)||дід бабі вуйко
2. про того, хто безцеремонно втручається у справи, які його не стосуються (м, ср, ст)
2. знев., ірон. негарна, неприємна жінка чи дівчина (Лучук) (м, ср)||жабера