Лексикон львівський
дути
ду́ти 1. шк. підказувати (ст)2. муз. співати, підспівувати (ст): Сяська була шибеник, а я не сміла. Вона “дула” сопранам, а я – альтам так, що ми співали в другому або в третьому ряді, бігали до тих, що мали тенденцію денотувати, і приспівували їм. Для нас був третій ряд, а радше прогалина між дівочими і хлоп'ячими голосами, щоб ми могли свобідно підбігати до слабших слухом (Коць)
3. вул. іти (ср, ст): Я? Маю час. А тато зараз дує до роботи? (Нижанківський)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дути


матиме такий вигляд: Що таке дути