Лексикон львівський
дуб
дуб (демб) дуб◊ ду́ба (де́мба) да́ти 1. утекти (ст): Марко вистрілив. Один чубарик перевернувся, а Дзиґа крикнув: “Дуба!” (Нижанківський); Да́вай демба! (Горбач)|| = бальон зробити
2. померти (ст)|| = зламатися
напле́сти смале́них дубі́в наговорити дурниць (ст): Cтецьків тримав з молодими, Сенюта зі старими. То один, то другий зголошувався до слова і атакував один одного, але в пристойному тоні. Аж Сенюта – закінчив свою промову реченням: “Тут нам пан Стецьків наплів смалених дубів, але цього не треба брати поважно” (Купчинський)
си́льний як дуб"сильний"
хлоп як дуб"хлоп"
хлоп як дуб, а се́рце мале́ньке"хлоп"
за одни́м ра́зом ду́ба не зруба́єш відразу великої справи не зробиш (Франко)
і я не з ду́ба впав про достойне походження, значущість у суспільстві (Франко)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дуб


матиме такий вигляд: Що таке дуб