Лексикон львівський
долівка
долівка підлога (ст): Для мамці це був би просто удар (дочка долівки миє, Боже!), отже, треба їй цього заощадити (Ярославська); Сперся на ріг куліс і так стояв, понуривши зір у долівку (Тарнавський З.); Раз сталось це у восьмій клясі, коли наша шкільна заля була якраз над самою канцелярією директора д-ра Сабата. Під час такого дужання Михальчук Сковронка чи, може, Сковронок Михальчука кинув на долівку, але ж із такою силою, що кусок тинку відпав від стелі та гепнув директорові на бюрко (Береза)розложи́ти на долівці вул. ударивши, повалити на підлогу (ст): Я був злий. В тій хвилині я був би найрадше розложив його разом з кріслом на долівці (Нижанківський)
пригина́ти ни́жче долівки гнітити; навівати нудьгу, сум (ст): Такі дні були найдурніші, тяглися дуже довго і не мали в собі нічого цікавого... Чогось хочеться. Щось мучить і пригинає нижче долівки (Нижанківський)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: долівка


матиме такий вигляд: Що таке долівка