Лексикон львівський
голосник
голосни́к гучномовець (ст): По головних вулицях Львова були розвішені голосники́, і тепер замість попередніх “Москва моя любимая”, “Если завтра война” і т.п. через ті голосники час від часу лунала бойова мелодія “Горст Вессель лід-у”, а тоді “Дас оберкомандо дер Вермахт гібт бекант” (Верховне командування Збройних Сил подає до відома...) (Микула) голосно шумно, гучно (ст): Жінка ходила голосно по кімнаті (кімната була також кухнею) і брязкотіла горшками (Нижанківський)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: голосник


матиме такий вигляд: Що таке голосник