Лексикон львівський
гаморити
гамо́рити гомоніти, шуміти (ст): Він не любив, коли в клясі було тихо, тоді не чув себе свобідним. Любив, коли хлопці гаморили, шуміли, коли не раз було спокійно, питався, чому так тихо, і зараз сказав якийсь чемний дотеп, і кляса починала гудіти, а то й ревіти, і тоді видно було по його лиці, що був дуже втішений (Шухевич)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гаморити


матиме такий вигляд: Що таке гаморити