Лексикон львівський
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
впакувати
впакува́ти 1. силоміць нагодувати (перев. дитину)(ср, ст): Я мало не впала, як побачила, скільки Лідзя впакувала в малого бульби (Авторка)2. випустити, всадити (кулю)(ср, ст): Мало не впакував німакові півобойми “вальтера” в живіт (Лисяк)
◊ впакува́ти в біду́ → "біда"
◊ впакува́ти до тюрми́ ув'язнити (ср, ст): Але своєю обороною він, замість звільнити від вини, не одного ще на довгі роки впакує до тюрми (Острук)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: впакувати


матиме такий вигляд: Що таке впакувати