Лексикон львівський
волочитися
волочи́тися 1. вештатися (м, ср, ст): Маринка пролупила одне око і пробурмотіла: “То ти? Чого сі волочиш по ночах?” – і вже далі спала (Тарнавський З.)|| = валанцяти2. провадити розгульний спосіб життя (ср, ст): Місько – файний хлопець, але геть не пильнує науки, а но волочиться по кобітах (Авторка); Про харчі в бурсі не міг дбати, бо на це не було грошей, але дбав про те, щоб бурсаки вчилися, не волочилися по місті та не знайомилися з польками (Нагірний)
волочи́тися 1. вештатися (м, ср, ст): Маринка пролупила одне око і пробурмотіла: “То ти? Чого сі волочиш по ночах?” – і вже далі спала (Тарнавський З.)|| = валанцяти2. провадити розгульний спосіб життя (ср, ст): Місько – файний хлопець, але геть не пильнує науки, а но волочиться по кобітах (Авторка); Про харчі в бурсі не міг дбати, бо на це не було грошей, але дбав про те, щоб бурсаки вчилися, не волочилися по місті та не знайомилися з польками (Нагірний)
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: волочитися
матиме такий вигляд: Що таке волочитися
матиме такий вигляд: волочитися
матиме такий вигляд: Що таке волочитися