Лексикон львівський
вінкель
ві́нкель (ві́нькель) 1. прилад для вимірювання прямих кутів; кутомір; косинець (ст): Всі рисунки, які подаємо, мусять бути придержувані до вінкля, бо інакше цілий рисунок вийде кепський, здеформований (Повний курс); Від букви Є кладемо вінкель і в той спосіб дістаємо букву И (Повний курс)2. кут: Дальше рисуємо цей вінкель, який є нам потрібний, бо вказує високість рамен. Рисуємо його від букви В до лінії Й, а відтак до Т (Повний курс)
3. ріг вулиці (ср, ст): На вінклю стояв старший пан-музи́ка і щось тихесенько награвав на розтрісканій скрипочці. Біля його ніг притулився такий сам древній псисько, час від часу піднімаючи на особливо жалібних нотах мудру морду (Авторка)
з ві́нькля збоку (ст): Середущий, з вісповатою пикою та жіночою парасолькою зацідив “стрийкові” “з вінкля” (Керницький)
з ві́нькля змі́рити зиркнути, глянути з-під лоба (ст)||3 вінькля подивитися
з ві́нькля подивитися = з ві́нькля змі́рити
тра́фити на ві́нкель прийти на зустріч (Лучук)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вінкель


матиме такий вигляд: Що таке вінкель