Лексикон львівський
виляти
ви́ляти 1. вилити◊ ви́ляти з се́бе жовч → "жовч"
2. вул. вигнати, прогнати (ст)|| = викинути
3. вул. звільнити, відрахувати (ст): Но, і файно той їхній бждонц ся вчив, шо? Виляли го з буди! А ти так, жінко, все приповідала, так вихваляла, які то Стефчині діти мудрі, о так, то, певно, вже всі розуми поїли (Авторка); Виляли з роботи, шо тепер буду робити, як буду родину утримувати?! (Авторка)|| = викинути
ви́ляти 1. вилити◊ ви́ляти з се́бе жовч → "жовч"
2. вул. вигнати, прогнати (ст)|| = викинути
3. вул. звільнити, відрахувати (ст): Но, і файно той їхній бждонц ся вчив, шо? Виляли го з буди! А ти так, жінко, все приповідала, так вихваляла, які то Стефчині діти мудрі, о так, то, певно, вже всі розуми поїли (Авторка); Виляли з роботи, шо тепер буду робити, як буду родину утримувати?! (Авторка)|| = викинути
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: виляти
матиме такий вигляд: Що таке виляти
матиме такий вигляд: виляти
матиме такий вигляд: Що таке виляти