Лексикон львівський
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
викроїти
ви́кроїти 1. = ви́краяти (ст): Малим діямантом в металевій оправі викроїв кусень шиби й обережно положив його на траву. Відчинити вікно – дурниця (Нижанківський)2. із труднощами виділити, знайти можливість для нагальної потреби (перев. про час)(ст)
◊ ви́кроїти хви́лю \<ча́су\> знайти час, можливість (ст): Треба буде викроїти хвилю часу й таки вибратися на прем'єру до театру (Авторка)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: викроїти


матиме такий вигляд: Що таке викроїти