Лексикон львівський
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
викінчити
ви́кінчити 1. завершити, закінчити (ср, ст): Викінчу порядки, а щойно по тому варитиму зупу (Авторка)2. убити (ср, ст): Йо!.. Ми його викінчимо. Пам'ятаєш молодого Мілька на “Березовій Ямі”? Тут буде таке саме. П'ять хвилин – і кінець (Нижанківський)|| = забити
3. знищити, погубити, морально знесилити, виснажити (ср, ст): Парторг Шепітько була основним організатором під час суду над професором Барвінським. Мама часто приходила з роботи і зітхала: “Шепітько мене хіба викінчить” (Крушельницька)||вимаґлювати
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: викінчити


матиме такий вигляд: Що таке викінчити