Лексикон львівський
викинути
ви́кинути 1. вигнати, прогнати (ср, ст): Йди ти! Мене він, напевно, викине, бо ми ще старого довгу не віддали (Купчинський)||викинути на зламанє писку, викинути на зломаний писк, викобзати (викібзати), виляти, випердолити, виперти, виповісти, копен-дупен дати, копен-дупен зробитиви́кинути на злама́нє пи́ску"викинути" 1
ви́кинути на зло́маний писк"викинути" 1
2. звільнити, відрахувати (ср, ст): Викинули з роботи, буцімто скорочення штату, а насправді вже мали когось на моє місце (Авторка); Бак прийшов до нас на Філію десь в VII клясі, коли його “викинули” з Головної за скинення польського орла на вулицю (Процюк)||викобзати (викібзати), виляти, виповісти, подякувати
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: викинути


матиме такий вигляд: Що таке викинути